НЕЗЛАМНІ ДУХОМ

Кінь,шаблюка, вітер в полі і ніхто не здолає козацької волі!

ІСТОРІЯ КОЗАЦТВА

Перша офіційна згадка у російських джерелах про «козаків» відноситься до XVI століття, зокрема у грамоті ногайського князя Юсуфа російського царя Івана Грозного. У грамоті, датованій 1550 роком, князь пише: «Холопи твої, хтось Сариазман слове, на Дону в трьох і чотирьох місцях міста поробили, та наших послів і людей наших, які ходять до тебе і назад, стережуть, та забирають, інших до смерті б'ють...

У статусі голови держави посаду вперше створив Богдан Хмельницький під час Гетьманщини в середині XVII століття. Протягом цього періоду посада була виборною. Пізніше, наприкінці XVIII століття вона була успішно ліквідована російським урядом при розширенні території Росії до узбережжя Чорного моря.

Детальніше

ЯК РОЗПІЗНАТИ КОЗАКА

ШАРОВАРИ

В Українi шаровари з'явилися ще в стародавню епоху. Відомо про широке розповсюдження шаровар серед скіфів і сарматів. Еллінський античний мислитель Діон Хрисостом в кінці 1 ст. н.е. писав «Він носив шаровари, взагалі був одягнутий по-скіфськи, а на плечах в нього був короткий легкий чорний плащ, як заведено в борисфенітів; вони воліють одягатися в усі чорне, очевидно, дотримуючись прикладу

ВИШИВАНКА

Вишиванка — новітня назва народної руської (української та білоруської) сорочки, прикрашеної орнаментованою вишивкою. Важлива складова українського національного вбрання. Поділяється на жіночі й чоловічі сорочки. Має спільне походження з вишитими сорочками слов'янських народів Східної та Центральної Європи. Від часів середньовіччя традиційно носилася як повсякденний та святковий одяг.

САБЛЯ

Шабля — рід клинкової зброї. Характерною особливістю шабель є вигнуте довге лезо (зазвичай 80 — 110 см) як правило, загострене з однієї сторони (інколи з півтора́чним загостренням), з лезом вигнутим у бік обуха. Перші шаблі з'явились у 7-8 ст. і до 11-12 ст. були зброєю кочових народів.

ЧОБОТИ

Чоботи — взуття, зазвичай з високими халявами. Слово чобіт (дав.-рус. чеботъ, чоботъ) вважається запозиченням з тюркських мов (пор. тат. чабата, каз. шабата — «личак»), менш ймовірне утворення від бот («черевик») за допомогою приставки че-. Майстрів, що виготовляли чоботи, називали чоботарями (шевцями).

ОСЕЛЕДЕЦЬ

Одні називають її чуприною, інші – чубом. Але найбільш поширена назва – оселедець. Довге пасмо волосся на голеній голові козака оселедцем почали називати порівняно недавно, адже хоробрий чуб на макітрі запорожця такою “рибною” назвою можна було хіба що зневажити чи навіть образити.

КІНЬ

Кінь (Equus) — рід плацентарних ссавців з родини коневих (Equidae). Типовий вид: Equus caballus (Equus ferus caballus Linnaeus, 1758). Родова назва походить з іонічних діалектів (грец. ἴκκος — «кінь»; це слово, в свою чергу, прийшло з мікенської).

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КОЗАКІВ

  1. Козаки жили в куренях, які плели з хмизу й укривали кінськими шкурами. Їх завжди залишали відкритими, щоб мандрівник чи просто перехожий міг зайти, поїсти і перепочити.
  2. Звичним одягом козаків були штани-шаровари,каптани, широкі кольорові пояси, чоботи з гострими носами й високі загострені шапки.
  3. Улюбленими стравами запорожців були бринза - солений овечий сир і пастрома - в’ялене м’ясо.
  4. Козаче військо складалось з піхоти, кінноти й артилерії. Найзагрозливішою силою запорожців була кіннота.
  5. Запорозькі козаки були надзвичайно дисципліновані. Зрада й крадіжка вважалися найтяжчими злочинами, які жорстоко карались.
  6. Під час степових походів запорожці розбивали табір. Його огороджували декількома рядами возів, скріплених ланцюгами.
  7. На озброєнні в козаків були гармати-гаубиці, мортири (гармати з коротким дулом), самопали, пістолі, списи, шаблі, луки, стріли, клинки й кинджали. Військо запорізьке було озброєне найкращою зброєю тих часів.
  8. У морські походи козаки вирушали на великих човнах - чайках. В один човен поміщалось від 50 до 70 осіб. Для морських походів обирали найхмарніші дні й найтемніші ночі. Чайки виходили із Січі та спускалися до Чорного моря.
  9. Козаки і гетьмани багато мандрували світом, тому знали про культуру та звичаї інших народів, переймали у них бойові прийоми.
  10. Улюбленими розвагами козаків були пісні і танці, гра на різних музичних інструментах і показові бої, в яких кожен мав проявити свою силу і спритність.

ВИСНОВКИ

Я впевнений у тому, що українське козацтво відіграло значну роль у становленні нашої країни і вплинуло на формування специфічних рис національної культури, народного характеру і самосвідомості. Я вважаю, що вже самим фактом свого існування і своєї діяльності козацтво надихало своїх співвітчизників на національну незалежність, на боротьбу проти феодального гноблення. З давніх-давен нашому народові приходилося відстоювати права на свободу і вільне існування, адже наша земля завжди була щедрим і багатим краєм, на який зазіхали і сусіди,

Збройні Сили України вважати козаками сучасності. Бо вонни також боронять рідну землю і край, мають велику силу, мужність і відвагу, непереможні у всіх аспектах.

Козацтво зробило великий внесок в розвиток культури і духовності українського народу. Козацтво – це епоха національно-духовного і державницького утвердження українців як нації. Козацькі повстання під керівництвом Трясила, Сулими, Павлюка (Бута), Якова Остряниці, Гуні пробуджували національну свідомість. Переможні битви під Жовтими Водами і Корсунем, під Батогом кували силу волі і незламність духу. Козацькі війни кінця XVI – середини XVII століття стали тим поштовхом для здобуття незалежності і вони вже ніколи не зникали в душах українців.

Значення слова Козак: Ці люди називалися «козаки»,- може, від татарського слова «кайзак», що значить «вільний чоловік», «безстрашний вояк». А що козаки жили за порогами Дніпра, то їх названо також запорожцями.